«Розробити фрагменти уроків з використанням стратегій «РАФТ», «Діаграма Вена», «Асоціативний кущ»

Активний розвиток суспільства, інтенсивні процеси глобалізації та інформатизації,новітні досягнення науки,  вимагають від сучасного учня абсолютно нового типу мислення, за допомогою якого дитина зможе пристосуватися до постійних соціальних змін, створювати нові ідеї, а також здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку.Тому в сучасному освітньому процесі важливу роль відіграє критичне мислення, яке є основою навчальної діяльності.

Розвиток критичного мислення, зокрема в учнів початкових класів, є складним процесом, який пов'язаний з процесом формування їх фундаментальних знань, вмінь і навичок. Учень повинен вміти аналізувати отриману інформацію, перевіряти й переосмислювати її, самостійно приймати рішення, мислити гнучко й неупереджено.

          Розглянемо  стратегії розвитку  критичного мислення,  такі як  «РАФТ», «Діаграма Вена», «Асоціативний кущ».

Стратегія «РАФТ»

РАФТ (від англ. raft– пліт) – це стратегія розвитку критичного мислення для написання оригінальних текстів. 

Назва стратегії виникла від перших літер слів:

R – role (роль)

A – audience (аудиторія)

F – format (формат)

T – topic (тема)

Основне завдання учня в рамках цієї діяльності - висловити, описати та розповісти основні міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. При цьому учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається та обрати потрібний формат тексту.

Таблиця РАФТ

Роль (хто пише)	Аудиторія (хто отримує)	Формат (у якій формі)	Тема (про що це)
Хто може написати дану тему (обирання ролі).	Для кого може бути написано текст? (передбачувана аудиторія)	У якій формі може бути написано текст?(вибір жанру)	Про що текст? (визначення тематики, які основні ідеї будуть розкриті)

Мета стратегії «РАФТ»: при створенні тексту навчити учня критично осмислювати інформацію, її інтерпретувати, розуміти зміст, адресну спрямованість, ціль інформування.

Головна ідея стратегії «РАФТ» полягає в тому, що учень обирає собі роль, тобто пише текст не від свого імені. Для невпевнених у собі дітей це є своєрідним спасінням, бо зникає страх самостійного висловлювання.

ХІД РОБОТИ

Крок 1:  обираємо тему;

Крок 2:  вивішуємо таблицю РАФТ;

Крок 3: проводимо метод асоціацій або мозкового штурму для визначення ролей (1 колонка);

Крок 4: проводимо метод асоціацій або мозкового штурму для визначення  аудиторії, тобто учні визначаються з отримувачем свого  повідомлення(2 колонка);

Крок 5: проводимо метод асоціацій або мозкового штурму для визначення можливих жанрів, тобто учні обирають форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу (3 колонка);

Крок 6:проводимо мозкову атаку для визначення тематики письмових текстів, головних ідей (4 колонка);

Крок 7: створюємо текст відповідно до обраної ролі, аудиторії, формату і теми.

Крок 8:зачитуємо, тобто  «оприлюднюємо» створений текст.

Хід роботи може відбуватися і в зворотному напрямку або одночасно. Вибір (ролі, аудиторії, формату, теми) може здійснюватися  індивідуально чи в парах. Якщо учні тільки починають використовувати  стратегію «РАФТ», то краще працювати в групах.

Вчитель застосовує «РАФТ» діяльність при закріпленні знань учнів на етапі консолідації.

Наприклад, науроцілітературного читання в 4-му класі учням можна запропонувати, для застосування стратегії «РАФТ», українську народну казку «Мудра дівчина».

Так, учень обрав тему «Мудрість», роль «Марусі». Текст призначений дітям. Форма викладу тексту – історія.

Роль	Аудиторія	Формат	Тема
автор дитина Маруся пан батько (убогий брат) багатий брат слуги	діти вчитель батьки (рідні) друзі однокласники селяни слуги багатий брат	повідомлення діалог історія оповідання казка вистава твір розповідь	мудрість справедливість жадібність працьовитість багатство

Любі мої діточки, я вам зараз розкажу одну історію:

У мого батька є багатий  брат, ми живемо бідно. Він нам дав корову, за яку  тато відробив, але дядько вирішив забрати  худобу назад.  Це стало  причиною сварки між братами. Вирішили піти до пана, щоб він їх розсудив.

Але пан не захотів морочити голову, хто з них правий, а хто ні, й загадав їм загадку: «Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш понад усе?».

Додому тато повернувся зажурений, бо не знав відгадки.  А я відразу здогадалася про що йде мова. Й говорю йому:

- Тату, не засмучуйся, ситніш над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіш над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліш над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.

  Другого дня тато разом з братом пішли до пана. Дядько мій сказав, що ситніш,  над усе - панські  кабани,  прудкіш над усе панські хорти, а миліш над усе панські гроші. А батько відповів тими словами, що сказала я.  Пан корову віддав  татові, але при цьому запитав чи батько сам відгадав, чи хто допоміг. Тато признався, що допомогла йому я. І пан вирішив дати мені завдання,  тільки не розумію навіщо!?  Дав татові 10 варених яєць, і сказав, щоб я посадила на них квочку,  та квочка за одну ніч вилупила курчат, вигодувала, і щоб я спекла їх на снідання, а тато приніс, їх панові.  Коли татко повернувся з цим завданням додому він бідний аж плакав. 

Я ж панові у відповідь дала горщечок вареної каші,щоб він виорав землю, посіяв цю кашу,  вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати тих курчат, яким треба вилупитися з цих яєць.

На що пан у відповідь, татом передав  стеблинку льону, щоб я  його вимочила, висушила, побила, попряла й виткала полотно. А я панові передала найтоншу гілочку з дерева, щоб він зробив мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти цей льон.

Кожного разу мій батько повертався від пана зажурений та зі сльозами на очах.

І на цьому пан не витримав вирішив зі мною з ока на око поговорити, та щоб я до нього прийшла  в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця.

-         Діти ви мабуть, як і мій батько думали, що такі завдання мені не під силу!? А ось вам і ні!

Одну ногу я взула в драний черевик, а другу босою. Піймала горобця, купила зайця (потім розкажу навіщо) взяла сани, запрягла в них цапа. Одну ногу поставила в санчата, другою по дорозі йшла. Прийшла отак до пана у двір, а він як побачив, та й наказав своїм слугам: натравити на мене собак. Тут мені зайчик і знадобився, я його відпустила і собаки побігли за ним.

Зайшла я у світлицю.  Даю панові горобця, кажу йому: «Ось вам, пане, гостинець». Пан тількихотівйоговзяти, а він - пурх та й вилетів у відчиненевікно!

В цей час до пана прийшло двоє селян судитися, не  могли вони лоша  поділити. Вночі, коли спали, одна з двох кобил народила, а чия не знають.

Пан вирішив привести лоша й кобил: до якоїлошапобіжить, - та й привела. Ті два хазяїни так засмикали те лоша, що воно побігло геть.

А їм всім й кажу:

-         Ви лоша прив'яжіть, а матерів повипрягайте та й пустіть - котра побіжить до лошати, то та й привела. Так і сталося: одна й побігла до лошати, а друга стояла.

На цьому ми з паном і розійшлися.

«Діаграма Вена»

«Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур. Представляє собою кола, що перетинаються (двох або декількох). Середина заповнюється спільними ознаками, а бічні частини – відмінними.

Мета стратегії «Діаграма Вена»: навчити учнів систематизувати великий обсяг матеріалу, розвивати вміння аналізувати та порівнювати різні об'єкти та явища.

Основний сенс застосування прийому в технології розвитку критичного мислення полягає в тому, що  порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об'єкти  та інше, формулюють самі учні. Це можна зробити у групах, парах, індивідуально чи обговорити з усім класом.

Для того щоб порівнянь не було забагато, можна запропонувати учням записати на дошці всі пропозиції, а потім визначити найважливіші.

Вчитель застосовуєприйом «Діаграма Вена» в основній частині уроку або при закріпленні знань учнів (залежно від предмета та обраної теми).

ХІД РОБОТИ

Крок 1: зобразити «Діаграму Вена» на дошці або запропонувати готові бланки;

Крок 2: зазначити,  які об'єкти будуть розглядатися;

Крок 3:запропонувати школярам порівняти запропоновані об'єкти;

Крок 4:записати спільні та відмінні ознаки у відповідних частинах кола;

Крок 5: зробити висновки, щодо об'єктів, які порівнювалися на уроці.

Наприклад, на уроціз природознавства у 2-му класі учням можна запропонувати порівняти листяні та хвойні дерева:

Листяні дерева Хвойні дерева

 «Асоціативний кущ»

Стратегія «Асоціативний кущ» допомагає учням відтворювати у пам'яті асоціації, що виникають у них від поняття, яке пропонує учитель.

Асоціація(з лат.associo — «з'єдную», «зв'язую») — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Стратегія «Асоціативний кущ» спонукає учнів розмірковувати вільно та відкрито про певний предмет, образ, тему, висловлюючи також свої почуття, емоції, ставлення, здійснювати зв'язок між окремими поняттями. Цю стратегію можна використовувати на будь-якому уроці.А також доречно її застосовувати під час повторення чи вивчення нового поняття. Цю  роботу можна використовувати у групах, парах, колективно чи індивідуально. Вчитель самостійно обирає форму організації, яку він використає на уроці.

Мета методу «Асоціативний кущ»:навчити графічній організації матеріалу, унаочнити думки, які виникають щодо певної теми.

ХІД РОБОТИ

Крок 1: напишіть посередині аркушу ключове поняття;

Крок 2: подумайте, які асоціації  у вас виникають, коли ви  чуєте це поняття;

Крок 3: записуйте всі слова, які спадають на думку, не оцінюючи і не перефразовуючи їх; прямими лініями позначайте зв'язки  між словами;

Крок 4: нові слова також можуть викликати асоціації – записуйте й їх, одразу позначаючи зв'язок з тими словами, з якими виникли асоціації;

Крок 5: продовжуйте роботу доти, поки не закінчаться  ідеї.

Вчитель може застосовувати метод «Асоціативний кущ»на всіх етапах уроку, зокрема у вступній частині з метою активізації пізнавальної діяльності, актуалізації знань учнів та зосередження на темі уроку.

Наприклад, на уроці з української мови у 3-му класі учням можна запропонувати написати асоціації до слова «осінь»:

ОСІНЬ

дощі

похмурою

гарячий чай

шелест листя під ногами

тепла ковдра

з дерев падає і кружляє листя

відлітають птахи у теплі краї

калюжі

парасолька

чоботи

вітер

все навкруги жовте, багряне золоте

 

Отже,розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя.

Впровадження технології критичного мислення забезпечує навчання, що спрямоване на розвиток самостійного свідомого мислення учнів, допомагає готувати дитину до життя в інформаційному суспільстві, вибирати серед невпинного потоку інформації головне, критично перевіряти отриману інформацію, співпрацювати з іншими.

Використання таких стратегій як «РАФТ», «Діаграма Вена», «Асоціативний кущ»,  дозволяє сформувати в учнів наступні вміння та навчки роботи з інформацією: інтерпретувати текст, виробляти свій контекст, самостійно навчатися («РАФТ»); порівнювати явища та об'єкти, при цьому самостійно виявляти ознаки або лінії порівняння («Діаграма Вена»);   аналізувати, систематизувати, представляти інформацію у вигляді схем, таблиць, графіків («Асоціативний кущ»).

Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення.