Лепбук – нова форма організації для розвитку  пізнавальної  активності  учнів і розвитку їхньої самостійності.

 Посібник Лепбук (lapbook), як бачимо з назви - винахід зарубіжний.Це саморобна паперова книжечка з кишеньками, де дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд різноманітний матеріал.Лепбук – це новітній спосіб організації навчальної діяльності спочатку пропонувався для роботи з дошкільниками і молодшими школярами, але у теперішній час охопив середню і старшу школу.Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікавий вид спільної діяльності учнів.Коли вчитель і дітивпершестикаються з лепбуком, вони закохуються в ньоговідразу ж і назавжди.

      

ЩО ТАКЕ ЛЕПБУК?

По сутілепбукявляє собою папку абоміні-книжку, в якійсистематизованізнання з якоїсь теми. Теми можуть бути як широкі («Література доби Бароко», «Символізм як літературний напрям»), так і вузькі («Життєвий і творчий шлях Вальтера Скотта», «Образ Полліанни»). У такійкнижцібагатокишеньок та конвертиків, щомістятьнеобхіднийсистематизованийматеріал (у тому числіілюстративний) для вивчення і закріпленнязнань по темі.

Лепбукидопомагаютьшвидко і ефективнозасвоїтиновуінформацію і закріпитививчене в пізнавально-ігровийформі. Цітематичніпосібникимаютьяскравеоформлення. Цей вид роботи можна застосовувати як форму групової роботи, тому що одна дитина за урок не зможе систематизувати матеріал і оформити роботу, а для групи – це посильна робота. Дітям цей вид роботи дуже подобається і вони змагаються, у кого вийдуть оригінальніші кишеньки і їхній інформаційний зміст.

У ходіроботи з тематичнимматеріаломучні  проводятьспостереження, виконуютьзавдання, вивчають і закріплюютьіфнформацію. Згодом, маючипід рукою готовутематичну папку, дитинаможеосвіжитисвоїзнання з тієїчиіншої теми.

Лепбук – підсумковий результат спільноїроботи з дітьми по тійабоіншійтемі. Йоговиготовленнюповинніпередуватиуроки вивчення матеріалу. У такомувипадкуучень буде готовий до виготовленнятематичної папки

ЯК ЗРОБИТИ ЛЕПБУК СВОЇМИ РУКАМИ?

А ось ценайцікавіше! Сам процесвиготовленнялепбуканеймовірнозахоплюючий. Тому щоідеальнийваріант –  це коли учень не тількибачить перед собою готовийлепбук, але й приймаєактивну участь у йогопідготовці. Аджетодіпроцесзапам’ятовування проходить легше і швидше. В процесіроботи з тематичнимиматеріаламидітивчатьсяпроводитиспостереження, виконуватизавдання, вивчають і закріплюютьінформацію.

Сам процесвиготовленнялэпбуканеймовірнозахоплюючий.

Для виготовлення вам знадоблятьсянаступніматеріали:

1.     Насамперед, визначимося з темою нашоготворіння.

2.     Малюємоескізлепбука, визначаємо, якоїформивінмає бути, скількирозворотівміститиме, а також з якихзмістовихрозділів буде складатися.

3.     Визначаємо форму і місцевсіхвкладенихматеріалів: кишеньок, міні-книжечок, віконечок і т.д. (Безлічшаблонівможназнайти в інтернеті, хочаможнастворити і свої)

4.     Робимокартонну основу. Я, наприклад, використовую листок картону А3, хочацілкомможепідійтизвичайнакартонна папка для паперу. Оформляємоїї.

5.     Готуємовсівставніматеріали.

6.     Клеїмоїхвсередину папки.

Готовітематичнішаблони для лепбуків і кишеньок для нихможнаскачатибезкоштовноу Мережі, – кращийваріант для новачків. Протеви можете спробуватизробитищосьсвоє, оригінальне. Повірте, це не так вже й складно – головне, почати і захопитисяпроцесом .Кожну кишеньку наповнюєте інформацією або завданнями відповідно до  її назви . Наприклад, «Цікаво знати», «Тестові завдання», «Афоризми з твору», «Персонажі твору пов΄зані з головним  героєм», «Літературна вікторина», «Цитати до образу»,  «Символи твору» ,«Картинна галерея» , «Лист до героя», «Паспорт твору», «Склади пазли»та інші.Лепбук можна і не підписувати, але з оформлення титульної сторінки повинно бути зрозумілим , на яку він тему

Сьогодні, важливим аспектом освіти є формування у дитини «навчити вчитися самому». Перед педагогом стоїть завдання навчити дитину ставити перед собою мету і завдання, знаходити способи їх вирішення, а головне знаходити потрібну інформацію для вирішення поставленого питання серед величезної кількості джерел інформації.

Сучасній дитині необхідно не стільки багато знати, скільки послідовно і

доказово мислити, проявляти розумову активність.

У зв'язку з цим перед нами, педагогами ,стоїть завдання пошуку нових

нестандартних форм взаємодії з вихованцями. На зміну традиційному приходить продуктивне навчання, яке спрямоване на розвиток творчих здібностей, формування у учнів інтересу до творчої діяльності.

Одним з перспективних методів, які сприяють вирішенню даної проблеми, є

лепбук.

Поняття «лепбук» з'явилось у нашому інформаційному просторі недавно і поволі стає все популярнішим.

Я пропоную поглянути на нього зокрема  як на освітню технологіяю в умовах Нової української школи. 

         Розглянемо, що вона собою являє, доцільність використання лепбуків у роботі з учнями початкової школи, які види лепбуків зустрічаються, як зробити лепбук своїми руками, які матеріали знадобляться і де взяти шаблони та ідеї.

Лэпбук – новітній спосіб організації навчальної діяльності з дошкільниками і молодшими школярами. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікавий вид колективної  діяльності  вчителя, батьків і дитини. При цьому лепбук – це не просто витвір. Це заключний етап самостійної дослідницької роботи, яку дитина виконувала у ході вивчення даної теми. Щоб заповнити цю папку, дитині потрібно виконати певні завдання, провести спостереження, вивчити представлений матеріал.Створення лепбука допоможе закріпити і систематизувати  вивчений матеріал, а розглядання папки в подальшому дозволить швидко освіжити в пам’яті пройдені теми.
        Він допомагає дитині та вчителю по своєму спільному бажанню організувати інформацію з вивченої теми і краще зрозуміти та запам’ятати матеріал. Це гарний спосіб для повторення пройденого.

Лепбук — це тематична папка. Тематична, адже присвячена одній темі. Папка – тому що має вигляд теки. Її зручно розглядати, користуватися вміщеними матеріалами. Цю папку можна постійно доповнювати чимось новим.

Зазвичай лепбук має міні-книжки, всередині яких  наклеєні тексти, малюнки, схеми, невеличкі конверти, та різні інтерактивні елементи. В них відображений матеріал, який допомагає отримати нові та закріпити вже набуті знання. Інформація в лепбуці подається систематизовано і організовано, тому процес навчання стає послідовним, цікавим, нагадує гру.

При цьому лепбук – це не просто виріб. Це прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи, яку дитина виконала  під час знайомства з певною темою. Щоб заповнити теку, дитині потрібно буде виконати певні завдання, провести спостереження, презентувати матеріал у певному вигляді на свій смак.

Створення лепбука допоможе збагатити, закріпити і систематизувати інформацію. Оптимальний вік дитини для початку занять з тематичними папками – 5 років. Ідеальний варіант виготовлення тематичної папки – спільно з дитиною, тоді вона  запам'ятовує інформацію в процесі створення лепбука. У ході роботи з тематичним матеріалом дитина проводить спостереження, виконує завдання, вивчає і закріплює іфнформацію.Лепбук це не тільки потужний довідковий інструмент і особлива форма організації навчального матеріалу, це, перш за все, основа партнерської проектної діяльності дорослого з дітьми (педагога з вихованцями, батьків з дитиною).

Різновиди тематичних папок

В залежності від призначення:

  навчальні;

  ігрові;

  вітальні, святкові;

 автобіографічні (папка-звіт про якусь важливу подію в житті дитини: подорож, похід в цирк, канікулярні дозвілля тощо)

В залежності від форми:

  стандартна книжка з двома розворотами;

  папка з 3-5 розворотами;

  книжка-гармошка;

  фігурна папка.

Організація матеріалу:

  стандартні кишеньки;

  звичайні і фігурні конверти;

  кишеньки-гармошки;

  кишеньки-книжки;

  віконця та дверцята;

  обертові деталі;

 деталі, які висовуються;

  картки;

  теги;

  стрілки;

  пазли;

  чисті аркуші для заміток і т. д.

Етапи створення лепбука

Ø Вибір теми;

Ø Складання плану майбутнього лепбука;

Ø Підбір матеріалів, форм та засобів подачі інформації;

Ø Малювання макету чи схеми;

Ø Виготовлення цупкої основи та окремих дрібних елементів з різних матеріалів;

Ø Оформлення лепбука натурального розміру;

Ø Декорування.

Процес створення лепбука

Ø Перш за все потрібно підібрати тему та скласти план роботи. Занотувати, яку інформацію  хочемо донести, з чим ознайомити. Продумати, за допомогою яких завдань це краще зробити.

Ø Потім треба створити шаблон (ескіз). Для  створення шаблону тематичної папки можна використовувати різні програми: Word, Paint, Corel чи інші. А можна намалювати від руки. Всі деталі, роздруковують та вирізають, за бажанням розфарбовують, згинають, склеюють.

Ø Основа для лепбука має бути достатньо жорсткою, міцною. Якщо тема велика, лепбук може мати декілька сторінок, або вклеєних вкладок-розгортайок. Для створення найпростішого варіанту потрібен лист картону формату А3, який треба зігнути навпіл. Отримуємо примітивну папку, схожу на книжку з одним розворотом. Всередині треба розташувати всі необхідні матеріали.

Ø Я віддаю перевагу лепбукам у вигляді "трюмо". Вони краще тримають форму, виглядають більш цікаво. Виготовити такий варіант можна зі звичайної папки. Її розрізають на дві частини. Потім знову поєднують за допомогою скотчу. Так виходить міцна основа, яка добре згинається.

Ø На зовнішню сторінку наклеюють титульний листок. Матеріали можуть бути роздрукавані з інтернету, або виготовлені власноруч. Перший варіант підходить тим, хто не вміє або не любить малювати.

Другий - тим, хто не проти додати в роботу більше творчості.

Ø На основі розмічаємо місця розташування матеріалів і приклеюємо підготовлені малюнки, схеми, міні-книжечки, конверти, графіки та інші деталі.  Шаблони цікавих конвертів для лепбуків можна знайти в інтернеті.

Під час створення лепбука важливо врахувати

Ø Доцільність створення лепбука з даної теми;

Ø Доступність та відповідність матеріалу віковим особливостям учнів;

Ø Зацікавленість та пізнавальний інтерес дітей.

Ø  Є сенс запланувати спільну діяльність з виготовлення індивідуальних лепбуків,         виходячи з інтересів кожної дитини. Упродовж певного часу виготовляється тека, а потім  її презентують дітям, результатом буде серія лепбуків. Отже, лепбук може бути продуктом дослідницької діяльності дитини.

У результаті роботи з лепбуками у дітей розвиваються універсальні вміння, а саме:

Ø домовлятися з однолітками;

Ø планувати майбутню діяльність;

Ø розподіляти обов’язки;

Ø підбирати та знаходити потрібну інформацію, узагальнювати та системтизувати;

Ø самостійно  пояснювати та аргументувати свій вибір;

Ø приймати власні рішення,  спираючись на надбані знання і вміння;  

Ø використовуючи усне мовлення, висловлювати своє бачення з певної теми.

Загалом, лепбук – це:

v нова, універсальна форма організації  освітньої діяльності для розвитку пізнавальної активності, креативності та самостійності молодших школярів в умовах сучасної освіти;

v новітній спосіб систематизації та узагальнення знань;

v універсальний засіб реалізації ключових компетентностей Нової української школи.

Хоча немає правильного чи неправильного способу виготовлення лепбука, є

декілька порад для того, щоб отримати кращий навчальний ефект від його

використання.

1. Не намагайтесь зробити все за дитину. Дитина повинна створювати лепбук,

щоб засвоїти інформацію, а не просто бути зайнятою роботою.

2. Сплануйте та складіть список тієї інформації, яку, на вашу думку, має

дізнатись та відтворити у лепбуці дитина. Кожен пункт може бути

використаний у міні книгах в межах лепбука.

3. Дайте дитині можливість самостійно малювати, робити позначки, друкувати,

укладати матеріал. Дослідження вчених довели, що існує зв'язок між мозком і

рукою, інформація краще запам’ятовується, якщо вона записана власноруч.

4. Дайте дитині свободу у виготовленні лепбука. Пам’ятайте, що це робота

дитини. Нехай вона організовує та прикрашає його так, як вона того хоче.

Чим більше ви будете прагнути досконалості, тим менше дитина буде отримувати задоволення від роботи. Дитина повинна полюбити навчання як

процес.